Будет ли в Краматорске музей строительных материалов?

muz3

Сьогодні, ще до початку напруженого робочого дня, на запрошення громадських організацій «Рідна країна» і Клуб «Краєзнавець» заступник голови Донецької облдержадміністрації І.Стокоз відвідав приватний музей будівельних матеріалів, вироблених на Сході України у др. пол. XIX — поч. XX ст., а також у період НЕПу 20-х рр.
Унікальна колекція, аналогів якої немає на Лівобережній Україні, складена протягом 2009-2017 рр. краматорським краєзнавцем Виктор Иванов. Цього дня наш колега в черговий раз поїхав до Харкова, де в облархіві знаходяться унікальні документи, які він досліджує. Тож екскурсію для шановного гостя провела дружина Віктора — пані Олена.
Кількість, якість і геграфія представлених у музеї артефактів справили на високопосадовця ДонОДА велике враження. Під час розмови Ігор Стокоз висловив кілька цікавих думок і пропозицій. На переконання Ігоря Сергійовича, старовинну будівельну і вогнетривку цеглу, черепицю, інші вироби повинні побачити якомога більше людей, в першу чергу, молодь. Зібрані і збережені завдяки краєзнавцю будматеріали, вік більшості яких складає понад 100 років, — це значна складова історії нашого краю, свідоцтво вагомого внеску перших підприємців і промисловців (а серед них вагому частку складали вихідці з країн Європи) у соціально-економічний розвиток українського Сходу ще задовго до часів індустріалізації епохи СРСР.
Після відвідин музею І.Стокоз побував у Старому місті, де оглянув будівлю колишнього алебастрового заводу — першого промислового підприємства Краматорська, заснованого Едгаром Адельманом у 1885 р.
Цілком ймовірно, що зустріч заступника голови ДонОДА з представниками громадськості, зокрема, краєзнавцями, матиме позитивні наслідки. Які саме, час покаже. Але сам факт уваги держслужбовця такого рівня до питання збереження і пропаганди історичної спадщини мешканців регіону саме в той час, коли Донеччина переживає нелегкий період своєї історії, викликає щиру повагу до влади і живить надію на те, що ця увага матиме конструктивне продовження.

 

 

muz1

muz2

muz4

Вы можете отслеживать комментарии к этой записи с помощью RSS 2.0. Вы можете оставить комментарий, или использовать trackback с вашего сайта.

Добавить комментарий

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.